ПОЛІТИКА ІНДІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РУБЕЖІ XX-XXI сторіччя

Анотація

Актуальність дослідження. Зовнішня політика належить до принципів і міркувань, які лежать в основі міжнародних відносин країни. Оскільки існує взаємозв'язок між подіями у світі, а також постійна дія та реакція, зовнішня політика кожної країни має формуватися відповідно до нового потоку подій. Вона не може бути запеклою або дотримуватися не менш жорстких правил. Однак варто зазначити, що основні її цілі та принципи, як правило, залишаються незмінними; керівним чинником є забезпечення користі для нації.

Індія та Пакистан – унікальні держави з незвичайною історією, які через цілу низку історичних передумов, у тому числі й загального колоніального минулого під егідою Британії, у XXI ст. виступають як повноцінні актори міжнародних відносин, які претендують на лідерство: Пакистан – в ісламському світі, Індія – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Однак, незважаючи на важливу роль, яку обидві країни грають у багатополярному світі, вони вже понад сімдесяти років не можуть вирішити проблему Кашміру. Історія людства безперервно пов'язана з різного роду агресією – громадянськими, світовими війнами, локальними конфліктами, розподілом сфер впливу, не завжди мирним шляхом. Однак, у міру дорослішання міжнародного співтовариства, стає неможливим заперечення того факту, що жодна держави, жоден уряд не в змозі в належній мірі забезпечити світову безпеку.

Позиціонуючи себе як одного з лідерів Руху неприєднання, Індія прагнула набирати політичну увагу за допомогою закликів до роззброєння і примирення, зміцнюючи в той же час зв'язки з обома ворогуючими сторонами і порівняно нещодавно звільненими африканськими та азіатськими державами в розрахунку на підвищення міжнародної діяльності великих держав.

Індія та Пакистан є національними державами, для яких найважливішим питанням є національна безпека. Кашмір – регіон, який є національним інтересом як Індії, так Пакистану.

У світлі сучасних реалій дослідження Індії в системі міжнародних відносин, двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном є доцільним як з огляду на розвиток двосторонніх відносин з нашою державою, так і з точки зору аналізу досвіду протистояння Індії та Пакистану щодо Кашміру.

Стан наукової розробки проблеми. Значний внесок у дослідження особливостей зовнішньої політики та двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном зробили вітчизняні та іноземні вчені. Особливості зовнішньої політики та двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном є предметом досліджень, де можна виділити роботи О. Александрова [16], А. Бобровицького [1], Т. Богданової [2], О. Борділовської[3], Г. Вітковскої, Н. Гавриленка [16], П. Ігнатєв [8], А. Гриценка [4], Ю. Кобзар [10], О. Лукаша [12], Т. Мірошниченко [13], В. Орлика [16], С. Пирожкова, Ю. Пахомова, Т. Полещук [14], Л. Ринейська [17], D. Bayley [22], V. Bubna [25], M. Brecher[24], L. Fituni [32], P. Krishnankutty [45], S. Mishra [25], A. Noorani [49], T.Ratna [51], S. Singh [56], M. Siow [58], R.Timothy [16] та ін.

Мета дослідження кваліфікаційної роботи – теоретичний і компаративний аналіз місця Індії в системі міжнародних відносин, двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном.

Для досягнення визначеної мети в роботі поставлені наступні завдання:

– визначити зовнішньополітичні концепції та політику Індії XXI ст.;

 – проаналізувати регіональний аспект та інтеграційні процеси в політиці Індії;

– розкрити вплив глобалізації на зовнішню політику Індії та Пакистану;

 – висвітлити історію конфлікту Кашмірського питання;

– дослідити особливості участі США та КНР у конфлікті  та їх роль;

– виявити можливі шляхи та механізми мирного врегулювання індо-пакистанського конфлікту;

– проаналізувати особливості зовнішньої політики Індії у відношенні до Пакистану;

– дослідити особливості зовнішньої політики Пакистану  у відношенні до Індії;

– виявити сучасний стан взаємовідносин Індії та Пакистану;

–  проаналізувати ставлення Індії та Пакистану до агресії рф та до України.

Об'єктом кваліфікаційної роботи є міжнародні відносини та двосторонні зв’язки між Індією та Пакистаном.

Предметом роботи є міжнародно-політичні особливості двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном.

Методологічною основою роботи є наукові методи, які базуються на вимогах об'єктивного і докладного аналізу міжнародно-правових питань щодо двосторонніх зв’язків між Індією та Пакистаном. В основу методології дослідження покладено весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які застосовуються в міжнародних відносинах. Методи вивчення і аналізу наукової літератури, формально-логічний, системного підходу, історико-правовий були використані при вивченні Кашмірського конфлікту, зовнішньополітичної концепції та політики Індії та Пакистану у ХХ та XXI ст.; системно-функціональний, структурно-функціональний методи – для аналізу участі США та КНР у конфлікті та шляхів та механізмів мирного врегулювання індо-пакистанського конфлікту; порівняльно-правовий (компаративний) метод – для проведення дослідження взаємовідносин між Індією та Пакистаном та ін.

Практичне значення одержаних результатів заключається в тому, що сформульовані в ній положення і висновки у своїй сукупності дають певну цілісну картину про міжнародні відносини та двосторонні зв’язки між Індією та Пакистаном.

Структура і обсяг курсової роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел із  найменувань(70 позицій). Загальний обсяг роботи становить 65 сторінок .