ПОЗИЦІЯ БАЛТІЙСЬКИХ ДЕРЖАВ ЩОДО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Актуальність теми дослідження. 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію суверенної України, що стало переломним моментом у сучасній історії Європи та спричинило глибоку трансформацію міжнародного порядку. Війна, яка триває з 2014 року, але з 2022 року набула небачених масштабів, зумовила перегляд безпекових стратегій багатьох країн, зокрема малих держав, які знаходяться в безпосередній близькості до Росії. У цьому контексті особливої уваги заслуговують країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія, які не лише відзначились рішучою реакцією на агресію, а й стали активними адвокатами України на міжнародній арені.

Історичний досвід окупації Радянським Союзом, постійні загрози з боку РФ, включно з кібератаками, дезінформацією, провокаціями на кордоні, а також висока політична і громадянська свідомість сформували у балтійських народів чітке розуміння небезпеки російського експансіонізму. Балтійські держави, попри обмежені ресурси, демонструють приклад стратегічного мислення, політичної волі та моральної стійкості, активно підтримуючи Україну як у військовому, дипломатичному, так і в гуманітарному вимірах. Їхні уряди послідовно виступають за надання Україні важкого озброєння, запровадження нових санкцій проти Росії та визнання її дій як геноциду українського народу. Усі три країни — члени ЄС і НАТО — неодноразово ініціювали спільні заяви в рамках міжнародних організацій, виступаючи як голос совісті демократичного світу.

Актуальність теми полягає також у тому, що позиція країн Балтії розглядається як один із ключових факторів регіональної стабільності та європейської солідарності. У сучасних умовах геополітичного протистояння між демократичним світом і авторитарними режимами роль малих, але принципових держав, стрімко зростає. Їхнє бачення війни в Україні, ініціативність, швидкість прийняття рішень і послідовність у санкційній політиці заслуговують на окреме вивчення як приклад активної зовнішньої політики в кризових умовах. Більше того, досвід Балтії демонструє, що навіть країни з відносно невеликим оборонним потенціалом можуть відігравати стратегічну роль у міжнародній коаліції на підтримку демократії та безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі активно розглядаються теми міжнародної підтримки України, безпекової політики країн ЄС та НАТО, регіональних альянсів і дипломатії малих держав. Значна кількість матеріалів присвячена аналізу санкційної політики, військово-технічної допомоги, дипломатичних зусиль України. Разом із тим, системні порівняльні дослідження саме про позицію Литви, Латвії та Естонії у 2022 році в контексті повномасштабної війни залишаються фрагментарними, переважно представлені у вигляді аналітичних звітів центрів CEPA, ECFR, RUSI, Baltic Security Strategy Report тощо. Українськими авторами цю тематику висвітлювали С. Герасимчук, А. Єрмоленко, О. Якубін. Водночас, багато аспектів участі балтійських країн у підтримці України залишаються поза увагою академічної науки, зокрема роль громадянського суспільства, цифрової дипломатії та медіа-ініціатив.

Мета дослідження — комплексно проаналізувати політичну, суспільну, безпекову та дипломатичну реакцію балтійських країн на повномасштабну фазу російсько-української війни у 2022 році.

Завдання дослідження:

• проаналізувати зовнішньополітичні орієнтири Литви, Латвії та Естонії до 2022 року;

• дослідити реакцію урядів балтійських держав на початок повномасштабного вторгнення РФ;

• охарактеризувати масштаби військової, гуманітарної та економічної допомоги Україні;

• вивчити суспільну підтримку України в країнах Балтії (опитування, мітинги, волонтерство);

• оцінити роль Литви, Латвії та Естонії у формуванні позиції ЄС і НАТО щодо війни;

• визначити перспективи подальшої українсько-балтійської співпраці в контексті безпеки та інтеграції.

Об'єкт дослідження — зовнішньополітична активність балтійських країн у період війни.

Предмет дослідження — позиція Литви, Латвії та Естонії щодо російсько-української війни у 2022 році, форми їх підтримки України та дипломатичні ініціативи в межах міжнародних інституцій.

Методи дослідження. У роботі використано метод історичного аналізу, порівняльний метод, контент-аналіз публічних заяв та офіційних документів, індуктивний та дедуктивний підходи для формування аналітичних висновків, метод кейс-стаді (на прикладі рішень урядів, парламентів і президентів балтійських країн), а також елементи дискурсивного аналізу для вивчення медіа-реакцій та громадських ініціатив.

Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі для курсів з міжнародних відносин, європейських студій, безпекових досліджень, а також для розробки рекомендацій у сфері зовнішньої політики та дипломатії. Отримані результати мають прикладне значення для аналітичних центрів, дослідників регіональної безпеки, а також журналістів і експертів, які висвітлюють європейсько-українські відносини. Додатково, наукові положення цієї роботи можуть слугувати основою для розробки практичних інструментів дипломатичного впливу, особливо в умовах гібридної війни та інформаційної конфронтації.

Основні тезиси роботи були висвітлені у доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції міжнародних відносин» в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. 

Структура роботи. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 65 сторінки. Структура роботи узгоджена з поставленою метою і логікою наукового аналізу.