«ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА СУЧАСНИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК»
Анотація
Сучасна система міжнародних відносин перебуває у стані глибокої
трансформації, що зумовлена сукупністю глобальних викликів– зростанням
конкуренції між ключовими центрами сили, ерозією традиційних інститутів
міжнародного права, регіональними конфліктами, енергетичними та
продовольчимикризами,посиленнямролікраїнГлобальногоПівдня.Одниміз
центральних чинників цих змін стала російсько-українська війна, яка з 2014 р.,
а особливо після масштабного вторгнення 24 лютого 2022р., перетворилася на
найбільший збройний конфлікт у Європі після Другої світової війни. Вона не
лише підірвала систему регіональної безпеки, сформовану після завершення
холодної війни, але й істотно вплинула на глобальну архітектуру міжнародної
безпеки, міжнародно-правовий порядок та міжнародну політико-економічну
взаємодію.
Актуальність обраної теми визначається тим, що російська агресія
проти України стала переломним моментом у розвитку світового порядку.
Вона поставила під сумнів ефективність існуючих інструментів колективної
безпеки, продемонструвала кризу механізмів стримування агресора, показала
обмеженість Ради Безпеки ООН у реагуванні на порушення Статуту ООН. В
умовах глобальної турбулентності, спричиненої війною, відбувається суттєвий
перегляд стратегій провідних акторів– США, ЄС, НАТО, Китаю, росії– що
веде до переформатування балансу сил і зміни характеру міжнародної
взаємодії. Водночас війна каталізувала процеси формування нової політичної
та безпекової реальності в Європі, посилила трансатлантичну кооперацію,
сприяла переосмисленню ролі НАТО та актуалізувала питання оборонної
автономії Європейського Союзу.
Іншим аспектом актуальності є те, що війна спричинила масштабні
геоекономічні наслідки: енергетичну кризу в Європі, інфляційний тиск у
глобальному масштабі, дестабілізацію продовольчої безпеки, руйнування
логістичних ланцюгів та перебудову міжнародних торговельно-економічних
зв’язків. Ці процеси значною мірою визначають специфіку нового світового
4
порядку, у якому економічна взаємозалежність перестає бути гарантією
стабільності, а стратегічна автономія держав набуває особливої важливості.
Не менш вагомою є актуалізація питання суб’єктності України.
Внаслідок війни Україна зміцнила свій міжнародний імідж, сформувала нову
ідентичність як активний учасник міжнародних коаліцій, а не лише об’єкт
агресії. Її роль у формуванні європейської та глобальної безпеки зросла, що
потребує осмислення в науковому вимірі.
Попри значну кількість досліджень, присвячених російсько-українській
війні, проблема її впливунаструктурнутрансформаціюсвітовогопорядкудосі
не отримала комплексного наукового опрацювання. Частина робіт
зосереджується на регіональному вимірі конфлікту; інші– на санкційній
політиці, міжнародному праві або військових аспектах. Проте інтегральний
аналіз війни як глобального фактора трансформації міжнародної системи
залишається недостатнім, що зумовлює наукову новизну даного дослідження.
Об’єкт дослідження– світовий порядок у його сучасному політичному,
безпековому та геоекономічному вимірах.
Предмет дослідження– вплив російсько-української війни на
трансформацію сучасної міжнародної системи та механізми її
функціонування.
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі впливу російсько
української війни на формування нового світового порядку, визначенні
ключових тенденцій глобальних трансформацій та з’ясуванні ролі України в
цих процесах.
Длядосягнення метинеобхідно виконати такі завдання:
1.
Розкрити теоретичні підходи до розуміння світового порядку та
простежити еволюцію міжнародної системи у другій половині ХХ– початку
ХХІ ст.
2.
Охарактеризувати особливості світового порядку у XXI ст. в
умовах багатополярності та регіональної нестабільності.
3.
5
Проаналізувати геополітичний контекст російсько-української
війни, її причини та ключові етапи.
4.
Дослідитипорушенняросієюнормміжнародногоправатареакцію
міжнародної спільноти на агресію.
5.
Оцінити роль міжнародних організацій (ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ)
у врегулюванні конфлікту та забезпеченні міжнародної безпеки.
6.
Визначити глобальні геополітичні наслідки війни.
7.
Проаналізувати процеси переформатування міжнародної безпеки
та зміни ролі НАТО і США.
8.
Дослідити трансформацію міжнародної позиції України та її роль
у формуванні нового світового порядку.
9.
Сформувати узагальнені висновки щодо характеру та напрямів
трансформації глобальної системи.
Методологічна основа даного дослідження ґрунтується на поєднанні
теоретичних парадигм, загальнонаукових і спеціально-наукових методів, що у
сукупності забезпечують системне розуміння впливу російсько-української
війни на формування сучасного світового порядку. Комплексність теми
зумовила використання міждисциплінарного підходу, який дозволив
інтегрувати знання з теорії міжнародних відносин, політології, геополітики,
економіки та міжнародного права.
У теоретичному вимірі дослідження спирається на три основні наукові
парадигми– неореалізм, ліберальний інституціоналізм і конструктивізм.
Неореалістичний підхід, представлений працями К. Уолтца,
Дж. Міршаймера, Г. Морґентау, дозволяє розглядати міжнародну систему як
анархічну структуру, у межах якої держави діють, керуючись логікою
виживання та балансу сил. З цієї позиції російсько-українська війна постає
проявом боротьби за перерозподіл впливу у Східній Європі та спробою ревізії
існуючого статус-кво.
Парадигма ліберального інституціоналізму (Р. Кеохейн, Дж. Най,
М. Дойч) наголошує на ролі міжнародних організацій, режимів і норм у
6
забезпеченні стабільності системи. Вона дала змогу оцінити ефективність
діяльності таких структур, як ООН, НАТО, ЄС та ОБСЄ, у врегулюванні
конфлікту та підтриманні міжнародного миру.
Конструктивістський підхід (А. Вендт) зосереджує увагу на ролі
ідентичностей, цінностей і дискурсів, які формують поведінку держав. У
цьому контексті важливим є аналіз того, як наративи демократії, суверенітету
й свободи впливають на міжнародну підтримку України та легітимізацію її
позиції у світовій спільноті.
Проблемність дослідження зумовлюється також відсутністю сталих
теоретичних моделей для пояснення перехідних станів світової системи.
Традиційні парадигми– реалізм, лібералізм, конструктивізм– не завжди
адекватно відображають гібридний характер сучасних конфліктів, де
взаємодіють воєнні, інформаційні, енергетичні та економічні чинники.
Актуальність теми підсилюється тим, що саме на прикладі російсько
української війни визначається новий баланс сил між демократіями й
авторитарними режимами, а також переглядається роль таких глобальних
акторів, як Китай, США, Європейський Союз, НАТО, БРІКС та інші
міжнародні утворення.
Питання формування, еволюції та кризи світового порядку привертало
увагу багатьох дослідників у галузі міжнародних відносин, геополітики й
філософії історії. Теоретичні засади сучасного розуміння цього феномену було
закладено у працях таких авторів, як Гедлі Булл, Генрі Кіссінджер, Семюел
Гантінгтон, Роберт Гаас, Френсіс Фукуяма, а також низки українських і
східноєвропейських науковців– Алли Киридон, Сергія Трояна, Наталії
Матвійчук, Алли Атаманенко тощо.
Для досягнення мети дослідження використано наступні
загальнонаукові та спеціальні методи. Системний метод дозволив розглядати
світовий порядок як багаторівневу систему, де взаємодіють політичні,
економічні, безпекові та правові компоненти. Він дав змогу з’ясувати, як війна
в Україні порушила рівновагу між цими елементами та започаткувала процес
7
їхнього переформатування. Інституціональний метод застосовано для аналізу
ролі міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту, оцінки ефективності
їхніх механізмів санкційного, дипломатичного й безпекового впливу.
Геополітичний метод використано для визначення просторових і стратегічних
вимірів конфлікту, зміни конфігурації глобальних і регіональних центрів сили,
а також для дослідження ролі України у новій системі європейської безпеки.
Метод аналізу і синтезу забезпечив систематизацію наукових джерел,
аналітичних звітів, міжнародних документів і формування узагальнених
висновків щодо ключових тенденцій трансформації міжнародної системи.
Контент-аналіз застосовано під час опрацювання офіційних заяв, резолюцій,
стратегічних документів НАТО, ООН, ЄС та аналітики провідних
дослідницьких центрів, що дозволило простежити еволюцію дискурсів
навколо питань війни та міжнародного порядку. Метод сценарного
прогнозування дав змогу окреслити можливі варіанти еволюції світового
порядку після завершення війни та визначити потенційні моделі участі
України у цих процесах.
Дотримано також принципів об’єктивності, історизму, системності та
міждисциплінарності, що забезпечують наукову достовірність і цілісність
результатів. Використання зазначених методів укомплексі даломожливістьне
лише дослідити війну як окремий геополітичний конфлікт, а й розкрити її як
структуроутворюючий фактор трансформації сучасної міжнародної системи,
щобезпосередньо впливає на формування нового світового порядку.
Наукова новизна полягає у комплексному та міждисциплінарному
аналізі російсько-української війни як ключового чинника формування нового
світового порядку, а також у таких положеннях: 1) системно обґрунтовано
вплив російсько-української війни на трансформацію глобального балансу сил
і прискорення процесів багатополярності; 4) уточнено характер і причини
кризи міжнародних інститутів колективної безпеки на основі аналізу
механізмів реагування на російську агресію; 3) систематизовано та
класифіковано геоекономічні наслідки війни в глобальному масштабі; 4)
8
Поглиблено розуміння механізмів формування нової архітектури міжнародної
безпеки після 2022 р. Теоретичне значення полягає у поглибленні сучасних
підходів до аналізу світового порядку, розвитку теоретичних положень
неореалізму, ліберального інституціоналізму та конструктивізму щодо
сучасних трансформацій міжнародної системи
