Трансформація підходів НАТО до проблем безпеки та оборони під впливом війни Росії проти України

Автор(и)

  • Аліна Володимирівна Талалаївська Автор

Анотація

Актуальність теми дослідження. У сучасному світі кількість 
міжнародних організацій обраховується тисячами, кожна з яких має свою 
сферу діяльності та відповідальності. Одні спрямовують свою діяльність на 
екологічні виклики, фінансові операції, охорону здоров’я, підтримку безпеки 
та миру у світі, а деякі – поєднують декілька напрямків. Сьогодні міжнародні 
організації стали важливими суб’єктами міжнародних відносин, які впливають 
на хід подій та формують історію. 
У ХХІ столітті світ та й зокрема система міжнародних відносин зазнає 
змін та глибоких трансформацій, і все це відбувається під впливом 
різноманітних геополітичних викликів. Одним з таких викликів є Російсько
українська війна, яка бере свій початок з 2014 року та набуває більших 
масштабів, починаючи з 2022 року, коли Росія почала повномасштабне 
вторгнення в Україну, змінивши хід подій.  
Війна, яка набирала оберти в центрі Європи, змусила європейських та 
світових лідерів переглянути основоположні принципи європейської та 
євроатлантичної 
безпеки 
та 
показала 
обороноздатності держав-членів НАТО. 
необхідність 
зміцнення 
У світлі зростання гібридних, кібер-, енергетичних, екологічних та 
інформаційних загроз Північноатлантичний альянс стикається з необхідністю 
переосмислення своїх стратегічних пріоритетів, військових концепцій та 
механізмів реагування на загрози. Війна Росії проти України стала 
каталізатором переоцінки підходів до стримування, оборони та стратегічної 
стабільності, що відобразилось у Новій Стратегічній концепції НАТО 2022. 
Зокрема, йдеться й про розширення НАТО, а саме зміцнення східного флангу 
(вступ Швеції та Фінляндії), а також оновлення взаємодії держав з Альянсом. 
Україна, як держава, яка перебуває в епіцентрі протистояння між 
демократіями та авторитарними режимами, вважає питання адаптації політики 
НАТО до сучасних реалій значущим не лише в теорії, а й на практиці. 

Дослідження змін у системі безпеки Альянсу може дати глибше розуміння 
формування сучасної євроатлантичної архітектури безпеки, перспектив 
інтеграції України в структуру Північноатлантичного альянсу та можливостей 
створення нового простору безпеки, заснованого на співпраці та спільній 
відповідальності.  
Актуальність даної теми полягає також у необхідності системного 
аналізу політичних та військово-стратегічних змін у діяльності НАТО під 
впливом російської агресії. З огляду на зростання ролі механізмів 
колективного стримування та посилення обороноздатності держав-членів, 
особливе значення має дослідження процесів перегляду ролі Альянсу у 
забезпеченні глобальної стабільності, розробці політики розширення та 
розвитку партнерських відносин з Україною. 
Війна Росії проти України висвітлила нові типи загроз, які можуть 
постати перед північноатлантичною спільнотою – від масштабних кібератак 
до інформаційних маніпуляцій, що зумовлює НАТО розширювати власні 
функціональні рамки. Альянс розвиває свої можливості в ключових сферах, 
так як кібербезпека, захист критичної інфраструктури, боротьба з 
дезінформацією, а також забезпечення енергетичної стабільності. 
Актуальність обраної теми зумовлена кількома ключовими факторами:  - системний характер зміни стратегічного підходу НАТО під впливом 
російсько-української війни; - потреба в глибшому розумінні ролі Альянсу в системі глобальної 
безпеки, в контексті покращення геополітичного балансу та зростання 
нестабільності в міжнародному контексті. 
Тому вивчення процесу зміни підходів Північноатлантичного альянсу до 
питань безпеки та оборони під впливом російсько-української війни має як 
теоретичну вагу, так і практичне значення.  
Метою роботи є дослідження трансформації підходів НАТО до проблем 
безпеки та оборони під впливом війни Росії проти України. 
Визначена мета передбачає вирішення наступних завдань: 
5 - розглянути теоретичні підходи до аналізу міжнародної та колективної 
оборони в рамках НАТО; - дослідити еволюцію стратегічних концепцій НАТО: від «холодної 
війни» до 2022 року; - висвітлити реакцію НАТО на повномасштабне вторгнення Росії в 
Україну: ключові рішення та ініціативи; - охарактеризувати розширення Альянсу та нові оборонні пріоритети 
Альянсу; - вивчити стратегічну адаптацію НАТО: Вільнюський саміт 2023 року та 
його значення; - розкрити роль України в євроатлантичній безпековій архітектурі: від 
партнерства до повноцінного членства. 
Об’єктом дослідження є діяльність Організації Північноатлантичного 
договору на міжнародній арені. 
Предметом дослідження є трансформація підходів НАТО до проблем 
безпеки та оборони під впливом війни Росії проти України. 
Ступінь наукової розробленості проблеми. Питання впливу війни 
Росії проти України на стратегії безпеки та оборони НАТО розглядаються в 
академічних колах неоднозначно. До 2022 року дослідники зосереджувалися 
переважно на наслідках анексії Криму та війні на Донбасі, включаючи 
відновлення стримування, зміцнення східного флангу та модернізації 
оперативних можливостей Альянсу, але ці дослідження не враховували 
глибокі потрясіння, спричинені масштабним російським вторгненням. 
Українські дослідники досліджують співпрацю України з НАТО та еволюцію 
стратегій Альянсу, але систематичний аналіз впливу цього масштабного 
конфлікту на концептуальні  підходи НАТО – відсутній. Наприклад, рішення 
самітів у Мадриді (2022) та Вільнюсі (2023) потребують подальшого аналізу. 
Наукова новизна дослідження. Полягає в аналізі трансформації 
політики безпеки та оборони НАТО під впливом війни Росії проти України. 
Було систематизовано важливі зміни у стратегіях Альянсу з 2022 року, 

розкрито нові тенденції розвитку сил стримування та оборони, а також 
висвітлено роль України як каталізатора трансформацій євроатлантичної 
архітектури безпеки. 
Методи дослідження базуються на принципах історизму та 
об’єктивності. Під час дослідження було використано загальнонаукові та 
історичні методи пізнання: конкретно-пошуковий, порівняльно-історичний, 
метод узагальнення та систематизації. 
Практичне значення дослідження полягає у тому, що матеріали 
дослідження створюють підстави для подальшого вивчення та аналізу 
трансформацій підходів НАТО до проблем безпеки та оборони під впливом 
війни Росії проти України. Результати дослідження можуть бути використані 
на уроках всесвітньої історії, політології у школах та в лекційних курсах: 
Міжнародні організації,  
Історія міжнародних відносин, Міжнародні 
відносини та світова політика тощо.  
Аналіз результатів роботи. 
Основні положення роботи висвітлювались у доповідях конференцій. 
«Російсько-українська війна як виклик для Організації 
Північноатлантичного договору (НАТО)» на конференції «Освіта та наука – 
2022» в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. 

Посилання

Завантаження

Опубліковано

2026-06-11