«ПОЛІТИЧНЕ ТА БЕЗПЕКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ БАЛТІЇ(2014-2025 рр.)»
Анотація
Актуальність теми дослідження. Україна та країни Балтії — Латвія, Литва
й Естонія — упродовж останніх десятиліть розвивають тісну співпрацю у сферах
політики та безпеки. Поглиблення цих відносин стало особливо важливим у
контексті зростання напруженостіуСхідноєвропейськомурегіоні.АнексіяРосією
українського Криму у 2014 році, початок бойових дій на сході України та
повномасштабне вторгнення у 2022 році зумовили необхідність зміцнення
регіональної безпеки та пошуку нових форматів взаємодії між Україною та
державами Балтії.
Українсько-балтійська співпраця нині має особливе значення, оскільки
сприяє консолідації зусиль у протидії зовнішнім загрозам, посиленню
обороноздатності, розширенню політичних контактів та формуванню спільної
позиції щодо ключових питань міжнародної безпеки. Балтійські держави, як
члени ЄС та НАТО, активно підтримують Україну, надаючи військову,
гуманітарну та фінансову допомогу, а також виступаючи за інтеграцію нашої
держави до європейських і євроатлантичних структур.
Дослідження розвитку співпраці між Україною та країнами Балтії є
актуальним, оскільки воно дає можливість проаналізувати сучасні тенденції у
сфері міжнародних відносин, виявити ефективні механізми взаємодії в умовах
війни та визначити перспективи зміцнення регіональної стабільності й безпеки у
майбутньому.
Об’єктом дослідження є міжнародна співпраця між Україною та
Балтійськими державами з акцентом на політику та безпеку.
Предметом дослідження є динаміка, ключові механізми та результати
двостороннього і багатостороннього політичного та безпекового співробітництва
України з Литвою, Латвією та Естонією у 2014–2025 роках.
Мета дослідження- проаналізувати та всебічно оцінити еволюцію, зміст
та ефективність політичного і безпекового співробітництва України з державами
4
Балтії у період 2014-2025 рр., а також визначити його вплив на регіональну
безпеку та євроатлантичну інтеграцію України.
Досягнення поставленої мети передбачалося за допомогою вирішення
наступних завдань:
1. Окреслити теоретико-концептуальні засади формування безпекової
політики України та держав Балтії.
2. Простежити еволюцію двосторонніх та багатосторонніх форматів
співпраці (2014–2021 рр. та 2022–2025 рр.).
3. Проаналізувати участь Балтійських держав у формуванні та посиленні
санкційної політики ЄС проти РФ.
4. Систематизувати та оцінити обсяги, напрямки та формати військово
технічної допомоги Україні від кожної з трьох держав.
5. Дослідити роль Балтійських держав як "адвокатів" України у процесі
набуття членства в ЄС та НАТО.
6. Визначити спільні виклики та загрози (гібридні, енергетичні,
інформаційні), які стоять перед Україною та державами Балтії, і механізми
спільної протидії їм.
7. Сформулювати рекомендації щодо оптимізації та поглиблення
співробітництва на перспективу.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблематика політичної та
безпекової взаємодії України й держав Балтії активно розробляється у працях
українських і зарубіжних науковців, однак потребує подальшого узагальнення у
контексті сучасних геополітичних трансформацій. У науковій літературі
розглядаються питання історичних передумов українсько-балтійських відносин,
інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, а також співпраці у
сфері оборони й безпеки. Водночас комплексний аналіз еволюції цих відносин у
2014–2025 рр., з урахуванням впливу російсько-української війни, залишається
недостатньо розробленим.
5
До інформаційної бази дослідження належать заяви урядів та міжнародних
організацій, наукові роботи, які проводять аналіз політики безпеки Балтійських
держав під час російсько– української війни.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що українсько-балтійське
партнерство у 2014–2025 рр. є одним із ключових чинників зміцнення безпеки у
Східній Європі, а досвід країн Балтії у сфері політичних реформ, оборони та
інформаційної стійкості може стати важливим орієнтиром для України у процесі
євроінтеграції та відбудови державності.
Наукова новизна дослідження полягає у спробі системно проаналізувати
політичну та безпекову взаємодію України і країн Балтії в умовах сучасних
викликів, визначити особливості їхнього стратегічного партнерства та
перспективи розвитку на основі спільних інтересів у рамках ЄС і НАТО.
Дослідження узагальнює досвід практичної взаємодії держав у сферах оборони,
дипломатії та інформаційної безпеки, що дозволяє сформулювати рекомендації
щодо подальшого зміцнення співпраці.
Результати проведеного дослідження можуть бути використані
українськими урядовими та неурядовими установами з метою удосконалення
системи політичного та безпекового співробітництва з країнами Балтії. Отримані
висновки сприятимуть ефективнішому плануванню спільних дій у сфері
зовнішньої політики, оборони, безпеки та інформаційної взаємодії, а також
покращенню координації позицій України з партнерами у таких міжнародних
організаціях, як НАТО, ЄС та ООН. Застосування рекомендацій може позитивно
впливати на формування стратегії регіональної безпеки й підвищення стійкості
України дозовнішніх загроз. Крім того, результати дослідження мають практичну
користь для вдосконалення зовнішньополітичного курсу України у відносинах із
державами Центральної та Східної Європи, сприяючи формуванню збалансованої
політики партнерства й взаємної підтримки.
Практичні напрацювання можуть бути використані:
6
Міністерством закордонних справ України (МЗС) — для формування та
реалізації стратегії двосторонніх відносин і посилення співпраці у рамках
міжнародних організацій (ООН, ЄС, НАТО).
Апаратами Ради національної безпеки і оборони України — для координації
заходів у сфері протидії гібридним загрозам та інформаційній безпеці.
Аналітичними центрами й громадськими організаціями — для розробки
рекомендацій, що підтримують зовнішньополітичний курс України.
У навчальному процесі — під час викладання дисциплін, пов’язаних із
міжнародними відносинами, регіональною безпекою, зовнішньою
політикою та європейською інтеграцією.
Теоретико-методологічна основа дослідження обумовлена метою і
завданнями. Використано метод аналізу міжнародних документів, порівняння
політичних рішень, моделювання процесів співпраці та контент-аналіз офіційних
заяв, угод і програм. Теоретичну базу становлять праці вітчизняних і зарубіжних
учених, присвячені проблемам європейської безпеки, регіональної інтеграції та
зовнішньої політики пострадянських держав.
Методи дослідження:
історичний — для аналізу передумов формування українсько-балтійських
відносин;
порівняльно-політологічний — для зіставлення політичних стратегій
держав;
системний аналіз — для виявлення закономірностей розвитку
партнерства.
Робота складається з вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів,
загальних висновків, та списку використаних джерел (66 позиція). Загальний
обсяг роботи 84 сторінки.
